Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (3) | Реферативна база даних (22) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Вдовиченко С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19 |
|||
| 1. | 
Вдовиченко С. Ю. Роль психологічної оцінки подружніх пар при проведенні партнерських пологів [Електронний ресурс] / С. Ю. Вдовиченко // Здоровье женщины. - 2015. - № 2. - С. 87-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_2_21 Результати проведених досліджень свідчать, що психологічна оцінка готовності подружніх пар до партнерських пологів є необхідним компонентом впровадження родинно-орієнтованих технологій (РОТ) під час розродження жінок з різними чинниками ризику. Зазначено, що на сьогоднішній день необхідне наукове обгрунтування і розроблення методології використання РОТ під час ведення вагітності та пологів у жінок без і з різними чинниками ризику. | ||
| 2. |
Вдовиченко С. Ю. Актуальные аспекты партнерских родов в условиях типичного городского родильного дома [Електронний ресурс] / С. Ю. Вдовиченко // Здоровье женщины. - 2013. - № 1. - С. 83-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_1_15 Полученные данные (показатели материнского травматизма, частоты и характера оперативного вмешательства и здоровья новорожденных) свидетельствуют о том, что партнерские роды являются серьезным резервом в снижении частоты акушерской и перинатальной патологии. Вместе с тем, возникает много дискутабельных вопросов, решению которых необходимо посвятить еще не одно научное исследование. Это диктует необходимость проведения научных исследований в данном направлении. | ||
| 3. |
Вдовиченко С. Ю. Роль родинно орієнтованих технологій у клінічному перебігу вагітності у жінок з високим акушерським ризиком [Електронний ресурс] / С. Ю. Вдовиченко // Здоровье женщины. - 2016. - № 9. - С. 64-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_9_14 Мета дослідження - вивчення ролі родинно орієнтованих технологій (РОТ) у зниженні частоти патології вагітності у жінок із високим акушерським ризиком. Для визначення ефективності профілактики патології вагітності на підставі використання РОТ проведено комплексне клініко-психологічне та лабораторно-інструментальне обстеження 300 жінок із факторами акушерського ризику, яких було розподілено на дві групи. В основну групу увійшли 182 жінки з мотивацією на партнерські пологи, яким проводили навчання за системою індивідуальної підготовки подружньої пари до пологів. До групи порівняння ввійшли 118 жінок, які не пройшли допологової підготовки і не мали індивідуальної підтримки в пологах, із традиційним підходом до знеболювання. Встановлено, що використання РОТ під час вагітності надає можливість суттєво знизити частоту основних гестаційних ускладнень, особливо щодо скорочення частоти невиношування та передчасних пологів. Зроблено висновки, що методика є простою, доступною і її можна широко використовувати у практичній охороні здоров'я, особливо у жінок з високим акушерським ризиком. | ||
| 4. |
Вдовиченко С. Ю. Вплив партнерських пологів на характер пологової діяльності жінок, які народжують уперше і повторно [Електронний ресурс] / С. Ю. Вдовиченко // Здоровье женщины. - 2015. - № 7. - С. 32-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_7_8 Результати проведених досліджень свідчать, що присутність партнера на пологах знижує частоту аномалій пологової діяльності у жінок, які народжують уперше, в 2,9 разу, а в жінок, які народжують повторно, в 2,2 разу. Підтвердженням наведених вище клінічних особливостей перебігу пологів є результати виконаної гістерографії. Це надає можливість рекомендувати партнерські пологи як метод профілактики аномалій пологової діяльності, причому як у жінок, які народжують уперше, так і повторно. | ||
| 5. | 
Вдовиченко С. Ю. Оцінювання ефективності партнерських пологів з точки зору їхніх учасників [Електронний ресурс] / С. Ю. Вдовиченко // Семейная медицина. - 2015. - № 3. - С. 58-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_3_18 Результати проведених досліджень свідчать, що більшість опитаних жінок вважають рішення про присутність чоловіка під час пологів правильним і задоволені цим рішенням, оскільки його присутність допомогала їм, навіть якщо у чоловіка спостерігалися виражені негативні психогенні ефекти. Стриманіше жінки оцінювали створення під час пологів "домашньої" обстановки і ефективнсть психопрофілактичної підготовки, що проводили з ними (та їх чоловіками) до пологів. Це оцінювання жінок - споживачів відповідного виду медичних послуг доцільно враховувати у разі оптимізації організації та проведення партнерських пологів у міському пологовому будинку. | ||
| 6. |
Вдовиченко С. Ю. Корекція психологічного статусу вагітних з використанням родинно)орієнтованих технологій [Електронний ресурс] / С. Ю. Вдовиченко // Семейная медицина. - 2016. - № 5. - С. 129-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_5_28 Мета дослідження - визначення ролі родинно-орієнтованих технологій у корекції психологічного статусу та зниження частоти патології вагітності у жінок високого акушерського ризику. Для визначення ефективності профілактики патології вагітності на основі використання родинно-орієнтованих технологій було проведено комплексне клініко-психологічне і лабораторно-інструментальне обстеження 300 жінок з факторами акушерського ризику, яких було розподілено на дві групи. В основну групу увійшли 182 жінки з мотивацією на партнерські пологи, яким проводили навчання за системою індивідуальної підготовки подружньої пари до пологів. До групи порівняння увійшли 118 жінок з традиційним підходом до знеболювання, які не проходили допологової підготовки і не мали індивідуальної підтримки під час пологів. Використання родинно-орієнтованих технологій під час вагітності дозволяє провести корекцію психологічного статусу та суттєво знизити частоту основних гестаційних ускладнень, особливо у плані скорочення частоти невиношування та передчасних пологів. Заключення: методика є простою, доступною і може широко використовуватися у практичній охороні здоров'я, особливо у жінок високого акушерського ризику. | ||
| 7. |
Вдовиченко С. Ю. Профілактика акушерської та перинатальної патології при використанні родинно орієнтованих технологій під час вагітності та пологів [Електронний ресурс] / С. Ю. Вдовиченко // Здоровье женщины. - 2017. - № 3. - С. 79-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_3_17 Мета дослідження - зниження частоти акушерської та перинатальної патології на підставі використання родинно орієнтованих технологій під час вагітності та партнерських пологів. Проведено ретроспективний аналіз клінічного перебігу 26 291 вагітності та пологів за 2010 - 2014 рр.; проспективний аналіз розродження 300 жінок (основна, 1-а, група) проведено за розробленим алгоритмом ведення жінок з використанням родинно орієнтованих технологій; в 2-й групі порівняння проаналізовано 300 пологів без участі партнера; вивчено медико-соціальні особливості у 100 жінок, у яких були використані родинно орієнтовані технології, та їх чоловіків, а також у 100 лікарів акушерів-гінекологів. Клінічний перебіг вагітності та пологів у разі використання родинно орієнтованих технологій і партнерських пологів характеризується зниженням частоти ускладнень під час гестації та пологів - анемії вагітних; плацентарної дисфункції; затримки розвитку плода; аномалій пологової діяльності; дистресу плода; кесаревих розтинів; порушень контрактильної активності матки після пологів; ранової інфекції, підвищенням частоти нормогалактії та зменшенням гіпогалактії різного ступеня. Крім того, спостерігається підвищення частоти народження дітей із оцінкою за шкалою Апгар більше 7 балів; зменшення порушень постнатальної адаптації новонароджених і відсутність плодових втрат. Розроблений алгоритм надає можливість підняти рівень позитивного відношення лікарів зі стажем до 10 років на 21,2 +- 2,2 % і зі стажем більше 10 років - на 16,2 +- 1,6 %, а також знизити рівень агресивного ведення пологів на 21,2 +- 2,1 %. Результати проведених досліджень свідчать, що використання родинно орієнтованих технологій під час вагітності та пологів за розробленим алгоритмом надає можливість покращити акушерські та перинатальні результати розродження, що є підставою для широкого використання їх у практичній охороні здоров'я.Мета дослідження - зниження акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних із надмірним збільшенням маси тіла під час вагітності на підставі вивчення клініко-функціональних, ендокринологічних, метаболічних, морфологічних особливостей стану фетоплацентарного комплексу та розроблення вдосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних заходів. Проведено когортне дослідження у 264 пацієнток, що перебували на обліку з приводу вагітності в жіночих консультаціях м. Київ. За допомогою методу суцільної вибірки 178 жінок було включено у ретроспективне дослідження і 86 - у проспективне. В основну групу ввійшли 39 вагітних, з якими проводили індивідуальні бесіди, у контрольну групу - 142 жінки, які отримали традиційні рекомендації в жіночій консультації. Використання вдосконаленого алгоритму надає можливість покращити акушерські (зниження частоти прееклампсії на 12,3 %; аномалій пологової діяльності - на 8,4 %) і перинатальні наслідки (зниження рівня асфіксії під час розродження на 9,4 % і постнатальної адаптації - на 7,8 %) розродження жінок із надмірним збільшенням маси тіла під час вагітності. Отримані результати надають право рекомендувати вдосконалений алгоритм для широкого використання у практичній охороні здоров'я. | ||
| 8. |
Вдовиченко Ю. П. Современные аспекты партнерских родов [Електронний ресурс] / Ю. П. Вдовиченко, С. Ю. Вдовиченко // Здоровье женщины. - 2013. - № 3. - С. 34-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_3_8 Представлена информация о роли партнерских родов в снижении частоты акушерских и перинатальных осложнений на опыте зарубежных стран. Проанализированы перспективы и тенденции касательно партнерских родов в Украине и в мире. | ||
| 9. |
Яроцька І. В. Перспективи безперервного професійного розвитку в умовах приватного медичного центру [Електронний ресурс] / І. В. Яроцька, С. Ю. Вдовиченко // Здоровье женщины. - 2017. - № 7. - С. 61-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_7_13 Висвітлено перспективи сучасних форм (1 - 2-денні школи-семінари та майстер-класи) безперервного професійного розвитку лікарів різних спеціальностей. Упровадження запропонованого підходу надасть можливість підвищити якість підготовки вітчизняних лікарів. | ||
| 10. |
Шелигін О. С. Використання родинно орієнтованих технологій у жінок–лікарів різних спеціальностей [Електронний ресурс] / О. С. Шелигін, С. Ю. Вдовиченко // Здоровье женщины. - 2018. - № 1. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_1_11 Мета дослідження - розроблення та впровадження тактики ведення пологів у жінок-лікарів різних спеціальностей із використанням родинно орієнтованих технологій (РОТ). Обстежено 150 вагітних жінок-лікарів різних спеціальностей, яких розподілили на 3 групи залежно від використовуваних лікувально-профілактичних заходів. Результати проведених досліджень свідчать, що жінки-лікарі різних спеціальностей входять до групи високого ризику щодо розвитку різних ускладнень вагітності та пологів, а також перинатальної патології. Використання медико-психологічної підготовки, починаючи з прегравідарного періоду, у поєднанні з РОТ надає можливість нормалізувати психологічний статус, виробити позитивну домінанту на сприятливий результат вагітності і пологів, стабілізувати функціональний стан фетоплацентарного комплексу, що зрештою призводить до зниження частоти акушерської патології під час розродження. Зроблено висновок, що впровадження РОТ надає можливість знизити частоту ускладнень під час розродження жінок-лікарів різних спеціальностей. | ||
| 11. |
Вдовиченко С. Ю. Профілактика акушерської та перинатальної патології у жінок з надмірним збільшенням маси тіла під час вагітності [Електронний ресурс] / С. Ю. Вдовиченко, Т. Д. Фахрутдінова // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 77-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_3_15 Мета дослідження - зниження частоти акушерської та перинатальної патології на підставі використання родинно орієнтованих технологій під час вагітності та партнерських пологів. Проведено ретроспективний аналіз клінічного перебігу 26 291 вагітності та пологів за 2010 - 2014 рр.; проспективний аналіз розродження 300 жінок (основна, 1-а, група) проведено за розробленим алгоритмом ведення жінок з використанням родинно орієнтованих технологій; в 2-й групі порівняння проаналізовано 300 пологів без участі партнера; вивчено медико-соціальні особливості у 100 жінок, у яких були використані родинно орієнтовані технології, та їх чоловіків, а також у 100 лікарів акушерів-гінекологів. Клінічний перебіг вагітності та пологів у разі використання родинно орієнтованих технологій і партнерських пологів характеризується зниженням частоти ускладнень під час гестації та пологів - анемії вагітних; плацентарної дисфункції; затримки розвитку плода; аномалій пологової діяльності; дистресу плода; кесаревих розтинів; порушень контрактильної активності матки після пологів; ранової інфекції, підвищенням частоти нормогалактії та зменшенням гіпогалактії різного ступеня. Крім того, спостерігається підвищення частоти народження дітей із оцінкою за шкалою Апгар більше 7 балів; зменшення порушень постнатальної адаптації новонароджених і відсутність плодових втрат. Розроблений алгоритм надає можливість підняти рівень позитивного відношення лікарів зі стажем до 10 років на 21,2 +- 2,2 % і зі стажем більше 10 років - на 16,2 +- 1,6 %, а також знизити рівень агресивного ведення пологів на 21,2 +- 2,1 %. Результати проведених досліджень свідчать, що використання родинно орієнтованих технологій під час вагітності та пологів за розробленим алгоритмом надає можливість покращити акушерські та перинатальні результати розродження, що є підставою для широкого використання їх у практичній охороні здоров'я.Мета дослідження - зниження акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних із надмірним збільшенням маси тіла під час вагітності на підставі вивчення клініко-функціональних, ендокринологічних, метаболічних, морфологічних особливостей стану фетоплацентарного комплексу та розроблення вдосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних заходів. Проведено когортне дослідження у 264 пацієнток, що перебували на обліку з приводу вагітності в жіночих консультаціях м. Київ. За допомогою методу суцільної вибірки 178 жінок було включено у ретроспективне дослідження і 86 - у проспективне. В основну групу ввійшли 39 вагітних, з якими проводили індивідуальні бесіди, у контрольну групу - 142 жінки, які отримали традиційні рекомендації в жіночій консультації. Використання вдосконаленого алгоритму надає можливість покращити акушерські (зниження частоти прееклампсії на 12,3 %; аномалій пологової діяльності - на 8,4 %) і перинатальні наслідки (зниження рівня асфіксії під час розродження на 9,4 % і постнатальної адаптації - на 7,8 %) розродження жінок із надмірним збільшенням маси тіла під час вагітності. Отримані результати надають право рекомендувати вдосконалений алгоритм для широкого використання у практичній охороні здоров'я. | ||
| 12. | 
Вдовиченко С. Ю. Возрастные аспекты кесарева сечения и дистресс-синдрома плода [Електронний ресурс] / С. Ю. Вдовиченко // Репродуктивное здоровье женщины. - 2009. - № 1. - С. 52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2009_1_21 | ||
| 13. |
Вдовиченко С. Ю. Родинно-орієнтовані технології у жінок із безпліддям в анамнезі [Електронний ресурс] / С. Ю. Вдовиченко, К. С. Інсарова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2020. - № 3. - С. 21-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2020_3_6 Мета дослідження - зниження частоти перинатальної патології у жінок із безпліддям в анамнезі на підставі використання родинно-орієнтованих технологій (РОТ). Проведено комплексне обстеження 300 вагітних, з яких 250 були із безпліддям в анамнезі та 50 - первородящі, які завагітніли самостійно, а також їхні новонароджені. У подальшому проводили проспективну рандомізацію, в результаті якої пацієнток із безпліддям в анамнезі розподілено на дві рівні підгрупи за принципом терапії: 75 вагітних, в яких використовували РОТ і 75 вагітних, яким проведено загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи (ЛПЗ). Використання вдосконаленого алгоритму діагностичних і ЛПЗ надає можливість знизити частоту мимовільного переривання вагітності до 22 тиж - із 13,0 до 5,7 %; "ранніх" передчасних пологів - із 3,0 до 1,0 %; плацентарної дисфункції - з 63,0 до 40,6 %; кесарева розтину - з 96,0 до 56,5 %, а також перинатальних втрат - із 40,0 до 16,2 % відповідно. Встановлено, що не дивлячись на значне зниження частоти застосування кесарева розтину, перинатальна патологія та смертність в основній групі не лише не зросла, але й достовірно поліпшилася адаптація новонароджених, матері яких отримували РОТ. | ||
| 14. |
| ||
| 15. |
Вдовиченко С. Ю. Перинатальні результати розродження у жінок з ретрохоріальними гематомами у І триместрі [Електронний ресурс] / С. Ю. Вдовиченко, С. М. Сальніков // Family medicine. - 2021. - № 5-6. - С. 76-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2021_5-6_15 | ||
| 16. |
Вдовиченко С. Ю. Акушерські та перинатальні аспекти ретрохоріальних гематом [Електронний ресурс] / С. Ю. Вдовиченко, С. І. Жук, С. М. Сальніков // Reproductive health of woman. - 2021. - № 7-8. - С. 51-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2021_7-8_11 Проблема невиношування вагітності до сьогодні не втрачає своєї медико-соціальної, наукової та практичної значущості. Майже 85 % втрат вагітностей припадає на I триместр гестації (до 13 тиж.), інші 15 % - на II і III триместри. Однією з багаточисленних причин кровотеч у I триместрі гестації є ретрохоріальна гематома (РХГ) - скупчення крові у ретрохоріальному просторі внаслідок часткового відшарування хоріальної пластинки від прилеглої децидуальної оболонки при генетично нормальному ембріоні. Наведено аналіз наукових публікацій, у яких висвітлено акушерські й перинатальні характеристики РХГ, що виникають у I триместрі вагітності, етіологічні особливості їх виникнення і важливі аспекти лікування для уникнення розвитку подальших ускладнень, збереження та пролонгації вагітності. Розглянуто особливості діагностики і подальшої терапії для забезпечення ранньої підтримки вагітності та зниження частоти розвитку гестаційних ускладнень. Велике прогностичне значення у діагностиці РХГ має ультразвукове дослідження матки, за допомогою якого можна виявити загрозливі ознаки переривання вагітності, що асоціюється з передчасними пологами, розвитком синдрому затримки росту плода, відшаруванням плаценти у II і III триместрах, низькою масою тіла при народженні. Дані сучасних світових досліджень свідчать, що при встановленні діагнозу РХГ за наявності живого генетично нормального ембріона призначення патогенетичної терапії, яка сьогодні грунтується на гестагено- й антифібринолітичній терапії, є запорукою успішності лікування даної перинатальної патології, значного зменшення кількості випадків втрат вагітності та підвищення якості перебігу гестаційного процесу. Сьогодні перед практикуючими акушерами-гінекологами стоять завдання з пошуку нових доклінічних ознак для прогнозування можливих ускладнень перебігу вагітності і розроблення дієвих алгоритмів профілактики і лікування, що надасть змогу пролонгувати вагітність на тлі РХГ і досягти сприятливих перинатальних результатів. | ||
| 17. | 
Вдовиченко С. Ю. Тактика прогнозування гестаційних ускладнень у жінок з високим перинатальним ризиком [Електронний ресурс] / С. Ю. Вдовиченко, С. М. Сальніков // Перинатологія та репродуктологія: від наукових досліджень до практики. - 2022. - № 3(2). - С. 16-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prndp_2022_3(2)__5 | ||
| 18. |
Вдовиченко С. Ю. Зміни психоемоційного статусу після операцій з приводу новоутворень яєчників [Електронний ресурс] / С. Ю. Вдовиченко, А. О. Марченко, Р. О. Ткаченко // Перинатологія та репродуктологія: від наукових досліджень до практики. - 2022. - № 4(2). - С. 57-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prndp_2022_4(2)__8 | ||
| 19. |
Вдовиченко С. Ю. Невиношування у жінок з ретрохоріальними гематомами у І триместрі [Електронний ресурс] / С. Ю. Вдовиченко, С. М. Сальніков // Reproductive health of woman. - 2021. - № 9-10. - С. 73-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2021_9-10_13 Мета дослідження - вивчення особливостей клінічного перебігу I триместра вагітності, ускладненої загрозою переривання з утворенням ретрохоріальної гематоми (РХГ). Обстежено 100 вагітних віком 18 - 44 років (середній вік - <$E28,08~symbol С~3,5> року) у терміні гестації 6 - 13 тиж. До основної групи увійшли 70 пацієнток, яких було розподілено на дві підгрупи: підгрупа А (n = 40) - 40 першовагітних із загрозою переривання, зумовленою РХГ; підгрупа Б (n = 30) - 30 повторновагітних, у яких дана вагітність ускладнилась загрозою переривання з утворенням РХГ і обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом. Контрольна група (n = 30) - 30 першо- і повторновагітних із фізіологічно нормальним перебігом даної і попередніх вагітностей. У більшості пацієнток усіх груп відзначено обтяжений соматичний анамнез, при цьому у половині випадків реєстрували поєднання двох і більше соматичних захворювань - у 45,7 % вагітних основної групи і у 33,3 % контрольної. У 32,9 % жінок основної групи спостерігалась генетично зумовлена форма тромбофілії. Обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез встановлено у 22,5 % пацієнток підгрупи А, у 30 % - підгрупи Б та у 16,6 % вагітних контрольної групи. Найчастіше в основній групі виявляли запальні захворювання органів малого таза - 15 - 21,4 % (в обох підгрупах) та перенесені у минулому оперативні втручання на органах малого таза (загалом 11,4 %). Установлено високу частоту мимовільних викиднів у пацієнток підгрупи Б (13 - 43,3 %). У кожної четвертої вагітної основної групи виявлено 3 - 4-й ступінь чистоти піхвових мазків. Уперше гематому діагностовано до 6 тиж. гестації у 8 % вагітних підгрупи А (з них у 2,5 % пацієнток відбулось мимовільне переривання вагітності у терміні 9 - 10 тиж.) та у 30 % жінок підгрупи Б (у 23,3 % з них вагітність перервалась на 7 - 12-у тиж.). Корпоральне розташування РХГ встановлено у 28,6 % пацієнток основної групи (15,7 і 12,9 % у підгрупах відповідно), супрацервікальне - у 71,4 % (майже однаково в обох підгрупах), при цьому гематоми понад 25 см<^>3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |